span style=”font-weight: 400;”>Є методи ведення записів класичні і зрозумілі. А є настільки екстравагантні, що не одразу наважуєшся їх спробувати та відверто сумніваєшся у ефективності. Але насправді в них ховаються інструменти, що заслуговують уваги та щоденної практики. Про один з таких піде мова сьогодні. Це “щоденник каракулів”.
Вже одна назва методу викликає посмішку. За деякими даними, придумав його Карл Густав Юнг. Він рекомендував своїм пацієнтам вести “щоденник каракулів” як допоміжний метод при психоаналізі.
Так для чого “щоденник каракулів” може знадобитися нам? Насправді, це інструмент генерації нових ідей, форма записів у щоденнику, арт-терапевтична техніка для виявлення проблемних сфер життя і спосіб боротьби з емоціональною напругою.
Як же це працює і що потрібно робити? Приблизно 15-20 хвилин на день потрібно малювати в тиші і спокої. Відкриваєте свій блокнот на новому розвороті, берете ручку чи олівець та малюєте все, що приходить в голову. Ваші малюнки в будь-якому випадку будуть називатися каракулями, тож намагатися зробити їх гарними немає сенсу. Малювати потрібно так, як вам заманеться, як веде вас рука. Лінії можуть бути ламаними, заплутаними, повторюваними. У вас можуть вийти фігури, обличчя, будівлі, тварини чи рослини. Можуть почати з’являтися слова – не заважайте їм, запишіть – але не захоплюйтеся, адже ви малюєте каракулі. Коли аркуш заповнений, або ви відчуваєте, що малюнок завершений, або вам просто набридло – ставите дату, підписуєте назву малюнку (за бажанням) і закриваєте блокнот.
Аналізувати зразу нічого не потрібно. По свіжим слідам все-одно нічого не побачите. Нікому свої малюнки не показуйте, не вихваляйтеся ними, не обговорюйте, приберіть подалі від очей до наступної сесії малювання.
А ось у кінці тижня чи місяця перегляньте блокнот. Задайте собі важливі питання щодо теперішньої життєвої ситуації, взаємовідносин, проблем тощо. Як не дивно, під час розгляду сторінок блокноту до вас приходять цілком ясні і досить неочікувані думки. В результаті ви отримаєте незвичні, нові ідеї (так, наче провели “мозковий штурм”), розберетеся в своїх почуттях, більш чітко зрозумієте поточну життєву ситуацію, та покращите емоційний стан за рахунок вивільнення емоцій під час малювання. Фактично ви отримаєте “автопортрет”. А чи зможете розшифрувати – залежить від вашого бажання познайомитися з собою ближче.
З плюсів методики можна виділити простоту, відсутність попередньої підготовки та можливість виконання в будь-який час і будь-якому місці. З мінусів – це непередбачуваність результату і, звичайно, складність інтерпретації.
Кожне зображення схоже на свого творця і відповідає обставинам, при яких воно створювалось, навіть якщо це просто каракулі.
