Планування на папері – антидот прокрастинації

Далеко не усі ідеї мають бути реалізовані, але усі записані. Чому?

01 Квітня, 2021 / Категорія: Ідеї,Планування,Саморозвиток

Якщо ви творча людина, або ваша діяльність має творчий характер, то вам добре знайомі декілька наступних ситуацій.
Коли ви над чимось працюєте, і вам потрібні свіжі цікаві ідеї, а вони все не з’являються. І коли на одиницю часу ідей рій, одна змінює іншу, і здається, що цей потік не зупинити. А ви в цей момент вже чимось зайняті.
Кожна ситуація цікава по-своєму. Але, якщо згадати власні почуття в цей момент, то часто і та, і інша – викликають розгубленість. І логічне запитання: «Як з цим бути?».
Мабуть, і з самої назви статті зрозуміло, який рецепт ми пропонуємо: усі ідеї мають бути записані. Наприклад, у зручному та стильному органайзері Filofax.

Далеко не усі ідеї мають бути реалізовані, але усі записані. Чому?

Чому усі ідеї варто записувати? І як це знадобиться у кожній позначеній ситуації.
Все дуже просто. Наш мозок потребує розвантаження. Щоб мати змогу продуктивно та ефективно працювати, нам важливий фокус. Щоб сфокусуватися, важлива концентрація уваги. А для концентрації – не обійтися без «спокійного мозку».
Тож, вивантаження ідей на папір, позбавляє необхідності тримати все в голові, дає можливість розвантажити її від зайвої інформації та зберегти концентрацію на тому, що зараз важливе.
До того ж, записуючи ідеї до окремого, заведеного спеціально для цього, блокноту, ми формуємо для себе так звану опору та відправну точку для натхнення. І саме вона нас може чудово виручити в ситуації, коли ідей цілий нуль, і народжуватися вони не збираються.
Гортаючи та перечитуючи раніше записані ідеї, цікаві нотатки чи інсайти, ми можемо налаштувати себе на творчу хвилю та створити для себе таку атмосферу, що допоможе генерувати нові ідеї, або взяти за основу –  вже записані.

З цим зрозуміло.
Але, чому не усі ідеї мають бути реалізовані? І чому не варто одразу братися за реалізацію ідей щойно вони виникли?

Річ у тім, що наш мозок – це унікальна річ, здатна саму себе завести в оману. І здійснюється це внаслідок певних механізмів.
Один із них – це логічна помилка «привабливість новизни». Її сформулював та пояснив психолог Деніел Канеман, автор книги «Думай повільно… Вирішуй швидко».
Суть помилки полягає у тому, що нам здається більш важливим та привабливим те, що зараз спало на думку, ніж те, чим ми зайняті в цю мить. Саме тому, щойно виникне нова ідея, як ми відчуваємо імпульс до дій, і відповідно – відбувається перемикання уваги.
Тому, записати ідею краще, ніж спрямувати роботу мозку в новому напрямку та працю над новою задачею, яка наразі не так актуальна.
Другий механізм називають «ефектом дверного отвору». Суть цього явища описана та доведена експериментальним шляхом психологом Габріелем Радванським.
Під час його експериментів перед учасниками стояла задача, переміщуватися між кімнатами віртуального будинку. І при цьому виконувати завдання на запам’ятовування.
Результатами експерименту став висновок – людина найчастіше забуває почуте або побачене, коли проходить через отвір дверей. Аналогічними були результати й при повторенні експерименту в реальному домі. Такі результати автор пояснив тим, що «отвір дверей» має роль інформаційного епізоду та несе для пам’яті додаткове навантаження.

Далеко не усі ідеї мають бути реалізовані, але усі записані. Чому?
Далеко не усі ідеї мають бути реалізовані, але усі записані. Чому?

Те ж відбувається й у ситуації з виникненням нових ідей, на обдумування чи імпульс до реалізації яких, ми можемо відволікатися під час виконання справ.
Наприклад, ви працювали над написанням книги. В цей момент у вас виникла ідея щодо ілюстрації до першого розділу. Ви відволіклися на обдумування цієї ідеї, почали шукати олівець чи відкривати графічний дизайнер, щоб зробити ескіз. І в цей момент пройшли через т.к. званий «дверний отвір». Відповідно, втратили фокус на сюжеті чи лінії викладу матеріалу. І тепер вам потрібно більше зусиль та часу, щоб повернутися до попередньої діяльності.
Ви, значно, зекономите власний час та сили, зробивши нотатку про цю ідею у своєму блокноті. І з більшою легкістю повернетеся до написання книги.
А з ідеєю ілюстрації попрацюєте за нагоди, вже після цього.
Ну, і остання причина, чому не усі ідеї мають бути реалізовані – це просто втрата їх актуальності для нас. Уявіть собі, якби ви бралися одразу за реалізацію нової ідеї, щойно вона виникла. Був би великий ризик, що жодна з них до логічного завершення, так і не була б доведена. А дорогоцінний час – був би вичерпаний.

Тож, записані у блокнот ідеї, дають змогу, подивитися на них свіжим поглядом. А також, продовжити діяти згідно з пріоритетами. І за нагоди, оцінити актуальність ідей та готовність їх втілення зараз, або важливість відстрочити на певний час.

Отже, зазначено ще раз у підсумку:

  • усі ідеї мають бути записані;
  • записані ідеї – це джерело натхнення та креативу;
  • запис ідей у блокнот – розвантажує мозок та дає можливість сконцентруватися;
  • записуючи ідеї, а не кидаючись їх реалізовувати одразу, ми вчимося виставляти пріоритети, фокусуватися на поточних задачах, уникати «ефекту дверного отвору» та йти за логічною помилкою «привабливості новизни».

А отже, ми можемо, крок за кроком, досягати своїх творчих цілей, маючи два простих, але дієвих, інструмента: блокнот та ручку.

Далеко не усі ідеї мають бути реалізовані, але усі записані. Чому?
X
+
Кошик порожній
0