За вікном ХХI століття і зараз практично на кожному письмовому столі є такий, здавалося б, простий предмет, як механічний олівець. Зараз важко уявити, як художнику обходитися без механічного олівця для малювання, школяру чи студенту – для охайної домашньої роботи або креслень, та й взагалі – будь-якій людині, яка надає перевагу письму олівцем – письму ручкою.
Чи такий «простий» механічний олівець, як кажуть? Ми намагалися максимально об’єктивно дослідити це питання, починаючи з історії появи олівця і закінчуючи його технологічними особливостями.
Стародавній прообраз простого олівця
Історія появи простого олівця сягає корінням глибоко в давнину. Саме тоді, коли у людини виникла потреба робити різноманітні позначки, малюнки, записи. Найпершим прообразом олівця є стилос – це стрижень з дерева, кістки або металу, яким робили позначки на письмовій поверхні тих часів: глиняних і воскових табличках, пергаменті, папірусі. Відомо, що перші стилоси з’явилися в Стародавньому Римі, і як письмове приладдя проіснували досить довго – до раннього Середньовіччя.
Подібне письмове приладдя зустрічається і в археологічних знахідках на території тодішньої Київської Русі. Писала – це палички із загостреним кінцем, часто прикрашені орнаментом, якими робили написи на церах (дерев’яних дощечках із восковим шаром).
У XIII столітті у якості інструмента для письма стали використовувати палички зі срібла або сплаву з цинку та свинцю, які були шматком дроту і зберігалися у футлярі.
Пізніше, у XIV столітті, з’явився італійський олівець зі стрижнем із чорного глинистого сланцю, який вперше було описано швейцарським ученим Конрадом Геснером. Малоймовірно, що він був власне творцем такого олівця, хоча іноді йому приписують цей винахід. До речі, італійський олівець використовується деякими художниками і сьогодні, щоправда, склад стрижнів зовсім інший.
Започаткування серійного випуску олівців
Серійний випуск олівців був започаткований німецьким столяром Гаспаром Фабером, завдяки якому була заснована знаменита компанія Faber Castell.
Забігаючи трохи наперед, саме продовжувач династії Фабер Кастл, Лотар фон Фабер Кастл, в 1840 запропонував ідею шестигранного перерізу олівця замість циліндричного, щоб олівці не скочувалися з похилої поверхні столу.
А ось появі олівців зі стрижнями різної твердості ми завдячуємо віденському майстру Йозефу Хардмуту, засновнику підприємства Koh-i-Noor Hardmuth. Річ у тім, що наприкінці XVIII століття графіт використовувався для стратегічних цілей у військовій справі, і тому Англія запровадила сувору заборону вивезення англійського графіту закордон. Зліт цін на графіт у Європі, що за цим послідував, підштовхнув Хардмута шукати йому альтернативу, яку він і знайшов, змішавши пил графіту, глину та воду. Різні пропорції цих складових дозволили набувати матеріалу різної твердості. Згодом, рецептура була вдосконалена і було налагоджено виробництво стрижнів із 17 ступенями твердості!
Заради справедливості варто відзначити і Нікола Жака Конте, французького художника та винахідника. Оскільки французам олівці були потрібні не менше, ніж решті, Конте приблизно в той же час патентує свій метод виготовлення олівців. Він почав використовувати низькосортний графіт, змішаний із глиною. Писали такі олівці анітрохи не гірше за англійські, а коштували дешевше. І, подібно до Хардмута, він навчився впливати на твердість грифелів, використовуючи матеріали для суміші в різних пропорціях.
Конте та Хартмут мають однакове право називатися прабатьками сучасного олівцевого стрижня. Завдяки їм, ця технологія поширилася Європою, і призвела до відкриття безлічі олівцевих фабрик.
Винахід механічного олівця
А ось винаходу механічного олівця металевого світ завдячує американцю Кросу, який у 1869 році привніс багато революційних ідей у виробництво компанії свого батька. Саме він уперше запропонував відійти від використання дерева у виробництві олівців та помістив графітний стрижень у металеву трубку.
Ним також винайдено пристрій для висування стрижня з металевої оправи на потрібну довжину. Фактично, Крос вирішив одну з найактуальніших проблем використання олівців – економія графіту, більше половини якого марнувалося під час заточування олівця.
Саме завдяки цьому винаходу, відбувся колосальний розвиток цілої галузі, продуктами якої ми тепер користуємося будь де і будь коли.
Чому варто обрати саме механічні олівці
Пройшло вже понад 150 років з моменту, коли механічні олівці стали естетичною та ергономічною новинкою, яка дозволила більш заощадливо використовувати графіт.
У механічних олівців безліч безумовних переваг перед дерев’яними, незалежно від того, використовуєте механічний олівець для малювання або для письма:
- ідеально підходять для малювання тонких та точних ліній, а також деяких видів штрихування;
- сприяють покращенню якості почерку, оскільки дозволяють безперервно писати без зміни товщини лінії;
- надають можливість обирати твердість грифеля;
- не потребують загострення, що є безперечною перевагою для художників, яким більше не потрібно бруднити руки у брудній стружці;
- мають однакову довжину незалежно від часу використання;
- довговічніші – механізм може слугувати вам роками, просто вставте новий грифель всередину корпусу;
- більш екологічні, тому що при виготовленні олівців у металевому корпусі не використовується деревина.
ОНТО – механічні олівці, які ми любимо
Історія компанії ОНТО почалася з… відмови. Її засновником став Наката Тодзабуро, співробітник Міністерства фінансів Японії, який винайшов спеціальне чорнило. Це чорнило, на його думку, ідеально підходило для використання у виробництві банкнот. Але його ідея була відхилена міністерством. Завдяки цій відмові, власне, і була створена в 1919 році компанія «Наката-Ока-до» (перша назва ОНТО) – виробник чорнила в Токіо.
А ось називатися ОНТО компанія стала лише у 1974 році, після чергового ребрендингу. Сьогодні під цим ім’ям знають компанію, яка випускає безліч різноманітних і цікавих продуктів, серед яких і механічні олівці.
І це не звичайні механічні олівці – їх однозначно можна виділити у масі олівців інших брендів!
Механічний олівець для малювання ОНТО Sharp Mechanical Pencil 2.0 виглядає як звичайний олівець, в дерев’яному корпусі! Це просто ідеальний механічний олівець для художника, дизайнера та архітектора, адже він має грифель товщиною 2 мм, який можна підточити спеціальною точилкою до тієї товщини лінії, яка вам потрібна.
Крім того, разом з ним можна придбати грифелі HB, B, 2B, 3B, та кейс для них, що робить цей олівець максимально зручним інструментом.
Якщо ви любитель олівців компактних розмірів, вам безперечно сподобається механічний олівець OHTO Minimo 0.5. Його довжина лише 91 мм, вага 2,3 г, а діаметр 3,5 мм! Пише цей малюк стрижнем із товщиною лінії 0,5 мм.
Універсальним варіантом, як для записів, так і замальовок, стане механічний олівець металевий OHTO Horizon 0.5 з товщиною стрижня 0,5 мм. Це цікавий та функціональний механічний олівець з механізмом подвійного вибивання. Його гладкий алюмінієвий корпус, який із шестигранної поверхні перетворюється на циліндричну основу, безумовно надає стилю цьому інструменту, та стане чудовим доповненням вашого робочого місця.
Фото unsplash.com, mirnovogo.ru, budzma.by, fabercastell.com.ua, Taffarel Micaloski from Pexels, MESSALA CIULLA from Pexels, flywheel.net.au
