У книзі Ельчин Сафарлі «Я хочу додому» є така фраза: «Наші спогади – як дім, у який завжди можна повернутися». Це порівняння справедливо можна застосувати і до щоденника спогадів Some lines a day від Leuchtturm1917.
Перша думка, яка промайнула в голові, коли я його побачила – це ж набагато більше, ніж просто блокнот! Це дійсно дім, сховище наших найцінніших спогадів. Ви уявляєте, скільки усього важливого стається з нами за 5 років, і скільки із цього безжально стирає з нашої пам’яті час! Тисячі фото в наших телефонах – це всього лише ілюзія, що ми зберігаємо спогади, адже спогади – це не лише безпосередньо картинка, але й наші думки, емоції, і багато чого іще, що залишається поза кадром.
Я купила цей блокнот, аби зберегти найчудовіші спогади, пов’язані із життям нашої родини. Але, звісно, він виявиться корисним і для безлічі інших цілей.
Сподіваюся, цей огляд буде корисним для вас.
Зовнішній вигляд
Блокнот виконаний у чотирьох кольорах, я обрала приємний світло-зелений (Sage). Він стандартного формату А5 (148х210 мм), доволі товстий (близько 2,5 см завтовшки), але при цьому не важкий – я беру його з собою у всі подорожі і він не доставляє мені незручностей. Його дуже приємно тримати в руках завдяки обкладинці із екошкіри з легкою текстурою. Куточки блокноту закруглені, як і у всіх блокнотах виробника.
За рахунок того, що палітурка шито-клеєна (тобто частини паперового блоку прошиті ниткою та склеєні з обкладинкою) – це значною мірою підвищує міцність блокнота, він вільно розкривається на 180 градусів і без проблем залишається в такому положенні.
Блокнот закривається на резинку. За 8 місяців щоденного користування вона не розтягнулася і надійно утримує блокнот закритим.
Всередині є дві плетені закладинки – це дуже зручно. Наприклад, я почала вести блокнот не з початку року, а з 15 березня, тому одна закладинка – на дні початку ведення щоденника, а друга – на поточній даті. За час використання блокноту, закладинки не розтріпалися.
Назва блокноту витіснена білим кольором на фронтальній стороні обкладинки, а також на корінці – це доволі зручно, якщо згодом зберігати блокнот на книжкових полицях.
На задньому форзаці – традиційна лейхтурмовська регульована кишеня, всередині якої інформаційний буклет і невеличкий набір стікерів для маркування блокноту. Їх можна використовувати, коли прийде час його архівувати. Кишенька доволі містка, у ній я зберігаю декілька фото і дитячих листівок.
Наповнення
Відкриваючі блокнот, на форзаці знову зустрічаємо назву блокноту. Крім того, тут є поля, де можна вписати роки, що їх охоплюють ваші записи, а також ім’я власника. На наступній сторінці – цитата Авраама Лінкольна “And in the end, it’s not the years in your life that count. It’s the life in your years”.
Далі – 365 датованих сторінок (вказані число і місяць), які відведені безпосередньо для ваших записів. Кожна сторінка розділена на 5 рівних горизонтальних полів завширшки 3,5 см – рік на кожне поле. Тут зазначені цифри «20», а закінчення вам потрібно буде дописати від руки. Будь-яке лініювання відсутнє, тому тут буде зручно як робити записи, так і малювати.
Я вважаю, що вся концепція блокнота спрямована на те, щоб вам якомога простіше було закріпити звичку щоденних записів. У середньому, тут поміститься 5-8 рядків, а це означає, що вам не буде надто складно, адже достатньо буде приділити щоденнику всього декілька хвилин.
Папір
Папір у блокноті тактильно приємний, кремового кольору. Виробник декларує, що папір – без кислотних компонентів і має цупкість 80 г/м2.
Я писала у блокноті кульковою ручкою, ролером і пір’яною чорнильною ручкою. Не дивлячись на те, що записи чорнильною ручкою дещо просвічують (не просочуються, а саме просвічуються з іншого боку листа), це не критично. Писати на такому папері приємно – будь-яка ручка легко і плавно пише на ньому.
Висновки
Після безперервного використання блокноту протягом 8 місяців можу сказати, що недоліків не знайшла, і з задоволенням користуюся ним кожного дня.
Впевнена, що блокнот дозволить мені не просто зберігати спогади, але й передати їх моїм дітям. І це дуже надихає!
Огляд і фото: Катя Милославська Головне фото і фото 2 – www.leuchtturm1917.com
Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору.
Придбати щоденник можна за посиланням